Виповнилося вже 73 роки від часу визволення нашої держави від німецько-фашистської навали.

Ми не пам’ятаємо тих днів. Друга світова війна поступово відходить в минуле, стає сторінкою в підручнику історії.

Та ми знову і знову повертаємося до теми війни, щоб не дати згаснути пам’яті народній про безсмертні подвиги тих, хто загинув, захищаючи нашу Батьківщину.

8 травня, в переддень великого свята – Дня перемоги – учні, батьки, вчителі Олександрівської школи зібралися перед фасадом шкільної будівлі, на якому висить меморіальна дошка . Там зазначається, що в ці травневі дні 1910 року народився Герой Радянського Союзу Олександр Юхимович Жежеря, і був він учнем нашої школи.

Зібралися. Щоб віддати дань пам’яті своєму земляку, командиру кулеметного розрахунку 1-го батальйону 289-го гвардійського стрілецького полку 97-ї гвардійської стрілецької дивізії 2-го Українського фронту гвардії сержанта Олександра Юхимовича Жежері.

Затаївши дихання слухали всі розповідь про бойовий шлях, про безсмертний подвих Героя Радянського Союзу Олександра Жежерю, про твдячністьземляків, що село своє перейменувало на його честь, в Олександрівку.

Розчулили до сліз присутніх задушевні вірші та пісні, виконані учнями школи.

Голова сільської ради Бершавська Віта Вікторівна запевнила, що час безсилий стерти з нашої пам’яті подвиги, звершені воїнами в ім’я Батьківщини. Хвилиною мовчання вшанували присутніх тих, хто віддав своє життя за мир, за нас, за Україну.

Такі заходи потрібні, щоб ніхто не був забутній, ніщо не було забуте, а свідчення про життя і подвиг наших земляків переходило з покоління в покоління, як легенда.