Тема. З Києвом у серці
\s
Мета. Ознайомити учнів
з історією виникнення Києва, його історичними та архітектурними пам'ятками.
Закріпити вміння додавати і віднімати двоцифрові числа без переходу через
десяток. Сприяти цілісності навчання, формувати різнобічні уявлення про столицю
України. Розвивати уяву, фантазію, вміння образно змальовувати в усному
мовленні. Виховувати любов до рідного краю, почуття гордості за її минуле, за
народ.
Обладнання:
зображення визначних споруд Києва, мостів через Дніпро, малюнок
"Лелека", грамзапис "Київський вальс".
Хід уроку
І.
Організаційна частина.
Ранок.
Сонце в небі піднімається.
Наш
клас із гостями вітається.
Покликав
у клас голосистий дзвінок.
Готові
до праці? Почнемо урок.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
- Гра « Зірви листочок»
- Назви « сусідів» чисел
Лиска числа тут лишила
Й прочитати їх просила
Треба числа ці назвати
Й про сусідів розказати.
39 63 84
3. Задачі з природничим сюжетом.
З приходом весни повертаються на
батьківщину перелітні птахи.
Давайте ми з вами усно розв’яжемо декілька задач про пташок.
Ластівки оселяються біля добрих людей
і будують свої гніздечка із глини і соломинок. Одна ластівка знайшла для свого
гніздечка 3 соломинки, а друга в 5 разів більше.
Скільки соломинок знайшла друга
ластівка?
Як гарно весняним ранком у полі. Десь
далеко чути спів пташок. Це перекликаються у повітрі 12 жайворонків. А он по
зораному полю ходять лелеки, їх у 3 рази менше. Скільки лелек було на полі?
Вечоріло. Засинав луг. Його вечірню
тишу розбудило 18 солов’їв. До веселого хору приєдналося 11 кузнечиків. Скільки
всього співців розбудило вечірню тишу лугу?
- Каліграфічна хвилинка.
Загадка.
Сіла пташка на дубку,
Завела своє « ку-ку»!
Стрепенулись їжачок,
Заєць і козулі.
Всіх збудив той голосок,
Пісенька … ( зозулі)
Так,
це зозуля. Невеличкий сірий птах з темними смугами. Яйця підкидає у чужі
гнізда. А їх у неї аж 20. Живиться комахами, та їсть волохату гусінь, яку не
їдять інші птахи.
Задача.
Зозуля
відклала 20 яєць. У гнізда інших птахів вона підкинула вже 14 яєць.
Скільки
яєць їй залишилося ще підкинути? (6)
Напишіть
у своїх зошитах цифру 6 стільки разів, скільки вам років.
Пишемо
красиво і каліграфічно.
ІІІ.
Повідомлення теми та мети уроку.
- Слово вчителя.
—
Діти, сьогодні на уроці я
...
розкажу вам про минуле,
Що
вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За
водою попливло.
Перед вами старовинні
Пройдуть хвилями часи,
Із
могил до вас озвуться
Наших
предків голоси.
Розкажу
вам, як на горах
Славний
Київ наш постав,
Як він жив і розвивався,
Як
столицею він став.
Хто
й коли у ньому княжив
І
в який ходив поход,
Хто боровсь за Україну
За
державність, за народ.
Олександр
Олесь
2. Бесіда
—
Діти, що ви знаєте про Київ?
—
Чи слід пишатися тим, що ми живемо в Україні? Чому?
—
Доведіть.
(Розповідь віршів про Україну, підготовлених
учнями).
Про
Україну
Ось
небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна - найкраща у світі;
Моя Україна - це ліс і озерця.
Безмежні
степи і чарівні джерельця,
Красиві
пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі
Міста
старовинні і замки прекрасні.
Великі будови і дуже сучасні.
Сади чарівні, мальовничії села,
Моя
Україна - це пісня весела,
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата,
така мелодійна, чудова!
Її обереги - верба і калина,
Найкраща
у світі - моя Україна.
Бо
нам найрідніші Вітчизна і мати.
То
як же нам, дітям, її не кохати!
Моя Україна - козацькая слава!
Така
волелюбна і мирна держава,
Вона
дорога нам, і рідна, і мила,
Бо
світ перед нами, як мати, відкрила.
Вітчизна свята, дорога Україна,
Для
кожного з нас ти у світі - єдина.
Здрастуй,
рідний Київ
Біла хмарка тане,
Сонячна пора.
Зацвіли каштани біля круч Дніпра.
Теплий вітер віє, пахощі весни.
По Дніпру на Київ
Попливли човни.
Сонце мружить вії,
Нас віта добром.
Здрастуй, рідний Київ,
Красень над Дніпром!
—
Діти,
сьогодні ви більше дізнаєтесь про Київ — столицю України.
—
Уявімо.
У синьому небі над Києвом кружляє лелека. Якби можна було стати
маленьким-маленьким, щоб узяв нас той птах-красень на міцні крила і поніс над
містом. З висоти лелечиного польоту видно все, як на долоні. А, може, сьогодні
день чудес? Якщо так, то станемо маленькими, і нехай понесе нас лелека над
Києвом у коротку мандрівку, в якій ми багато побачимо. А допоможе нам у
подорожі красива і точна наука математика.
( На дошці вивішується малюнок лелеки)
— Летимо, як гарно довкола! Над нами височінь
небес, під нами Київ.
— Яку річку бачите? (Малюнок Дніпра).
— Саме тут, на березі, приземлився наш лелека.
— Чому? Тому що він підготував дуже цікаве завдання
для вас.
1.
Математичний диктант.
— Розв'язуючи приклади, запишіть відповідну
букву, і ви довідаєтесь про першу таємницю.
— Яке слово утворилось? (Борисфен).— Чому написали ці слова з великої літери?
— Летимо далі з бусликом-веселиком.
...
Над Дніпром широким, вільним
Де
луги й степи цвіли
Наші
прадіди поляни
Оселились
і жили.
Хлібороб
робив у полі,
Пас
пастух корів, овець,
З
луком, з стрілами гнучкими
По
лісах ходив ловець.
Пишно
квітла Україна,
Повна
всякого добра.
Як
в раю, жили поляни
Понад
хвилями Дніпра.
Олександр Олесь
—
А де ж полювали поляни?
У
глибокому яру, зарослому чагарниками і дрімучим лісом, яким протікав ручай.
Давні кияни розвішували там сіті, щоб ловити диких звірів. Цей яр перетинали, перехрещували інші яри. Тепер на
місці цього яру — вулиця.
Уважно
прислухайтесь до слова "перехрещували", можливо, ви здогадаєтесь,
яка вулиця зараз на місці того яру. (Хрещатик).
— А от дізнатись, якими мисливцями були давні
кияни, ви зможете, розв'язавши таку задачу:
2.
Робота над задачею.
— Вийшли якось на полювання Гостромисл, Ратомир
і Кожема. Розвісив сіті Гостромисл і спіймав 12 зайців, Ратомир перевірив свої
сіті і виявилося, що в нього на 20 зайців більше. Зібрав і Кожема свою здобич,
полічив і сказав, що в нього на 6 більше, ніж у Ратомира. Яку здобич приніс
кожен полянин додому?
— Чи можемо відразу довідатися, скільки зайців
упіймав Кожема? Чому?
—
Чи можемо довідатися, скільки зайців упіймав Ратомир? Яку дію виконаємо? (Діти
розв'язують задачу).
— Що ж ми тепер бачимо з висоти лелечиного
польоту? (Вулицю Хрещатик).
—
Діти, а що знаходиться на вулиці Хрещатик зараз? (Словесне малювання).
— Так, на розі біля Поштамту побудовано пам'ятний
знак охоронцю, покровителю Києва архангелу Михаїлу. Саме він зображений на
гербі міста: в короткому одязі, з німбом
навколо непокритої голови, з піднятим мечем у правій і зі щитом у лівій руці.
— Діти, а що відбувається на Майдані Незалежності?
(Тут відзначаються свята).
— Тож відпочиньмо, адже буслик нас приніс до
майдану.
3. Фізкультхвилинка
"Київський вальс".
4. Усна лічба. Порівняння чисел.
— І знову ми на крилах лелеки. Що ж ми бачимо?
Золотоверхі храми Києва.
Ілюстрації:
Андріївська церква (60 м).
Софія Київська. Дзвіниця (76 м).
Володимирський собор (50 м).
Києво-Печерська Лавра (97 м).
Яка
ж золотоверха будова найвища? На скільки?
5. Розв'язування прикладів.
Прогулянка містом
—
Не
хоче відлітати буслик-веселик від Лаври. Кружляє над нею. Мабуть, і тут є якесь
цікаве завдання для вас.
—
Розгляньте
уважно ілюстрації, назвіть, що на них зображено.
—
Розв’яжіть
приклади, записані на зворотній стороні
ілюстрацій.
( На ілюстраціях зображено Золоті
ворота, Верховна рада України, Десятинна церква, університет імені Т. Шевченка,
пам’ятники Т. Шевченку, І. Франку, О. Пушкіну)
(Діти
"йдуть" на прогулянку містом на вибір. Під ілюстраціями приклади):
2*3 12:2 21:3
3*7 2*4 3*9 8:2
6.
Вікторина
-
Чому місто Київ має таку назву?
-
Як звали сестру Кия?
-Як
стародавні греки називали річку Дніпро?
-
Як називалися наші предки?
-
Які золотоверхі споруди ви бачили?
ІV. Підсумок уроку.
Діти,
наша подорож підійшла до кінця. Пора повертатися додому. Тож попрощаємося із
цим чудовим містом
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій. —
Як тебе не любити,
Києве мій! |