Пекельні цифри та слова

У серці б’ють неначе молот

Немов прокляття, ожива

Рік тридцять третій...

Голод ... голод ...

У люті Сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах

Сім міліонів (Боже мій )

Недолічилась Україна

 Кожна людина, як і все свідоме людство, живе в трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Вчора - це наша історія. Ми не знали її. А вона - бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань.

Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію. Сьогодні, коли ми будуємо на своїй землі свою домівку-державу, без своєї кришталево чистої криниці не впоратись. Але з нашої історичної криниці, починаючи із самісінької поверхні, належить вичерпати багато солоної від горя і сліз води. Це наше громадянське завдання. Скликати живих, небезпам'ятних до тих сіл і хуторів, до тих криниць і спільних ям, куди скидали десятками виснажені тіла наших з вами бабусь і дідусів, матерів і батьків, сестер і братів. І наскладали їх понад сім мільйонів...

Учні Олександрівської ЗШ, як і всі жителі України не залишилися байдужими і активно взяли участь в акції «Запали свічку пам’яті». В шкільному музеї членами гуртка «Скіф» було проведено екскурсію по відділу «Голод – 33» . Учні озвучили спогади очевидців тих страшних подій, ознайомили зі списками померлих від голоду односельчан, вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих та запалили січку пам’яті. 

Керівник гуртка «Скіф»           

                                                                                                                                                  Кривенець Л. М.